КОЛИВА́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до коливання (у 1 знач.); який коливає, породжує коливання, пов'язаний із коливаннями.
У природі й техніці майже на кожному кроці ми зустрічаємося з явищами, які мають коливальний характер (з наук.-попул. літ.);
Розглянемо питання про роботу сили тертя і перетворення енергії впорядкованого коливального руху осцилятора на теплову енергію навколишнього середовища (з навч. літ.);
Фізична основа роботи годинника – коливальний процес із фіксованим періодом коливань (з навч. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-а, -е. Стос. до коливання (у 1 знач.). Коливальний контур. •• Коливальні процеси — періодичні (або неперіодичні) зміни в будьякій системі.
-а, -е.Стос. до коливання (у 1 знач. ). Коливальний контур.Коливальні процеси — періодичні (або неперіодичні) зміни в будьякій системі.
фіз.oscillatory, oscillating
ад'єктивколебательный
техн.; физ. качающий, колебательный, колеблющий
Вагальны
колива́льний прикметник
колебательный
вагальны
вагальны
колебательный импульс
колебательный контур
колебательный процесс
колебательный режим
колебательный уровень
колебательный разряд