ПОДВИГ

ПО́ДВИГ, у, ч.

1. Героїчний, самовідданий вчинок, здійснюваний у важких, небезпечних умовах.

Писати довго не можу, але написати листа для мене вже не подвиг, а зовсім звичайна річ (Леся Українка);

Парторг батальйону приніс екстрений випуск листівок про подвиг Самійла Поліщука, який у бою під Яссами знищив власноручно шість ворожих танків (О. Гончар);

// Самовіддана діяльність, поведінка, викликана глибоким почуттям.

Святкує юрба молода Свій світлий тріумф будівничий, Свій радісний подвиг труда (М. Бажан).

2. перев. мн., розм., ірон. Пригоди, витівки.

Швагер .. інакшої розмови з ним не має, як тільки про свої подвиги в нетверезім стані (Л. Мартович);

Сигналізували про головині “подвиги” колгоспники районному прокуророві (Остап Вишня).