Словник української мови у 20 томах

АГАВА

АГА́ВА, и, ж.

Багаторічна тропічна й субтропічна трав'яниста рослина родини агавових із жорстким великим листям, з якого виробляють волокно.

Завжди хвилююсь, коли бачу агаву: сіру корону твердого листу, зубатого по краях і гострого на вершечку (М. Коцюбинський);

Понад 300 видів агави дико ростуть у Мексиці та прилеглих до неї областях (з наук. літ.);

З агави одержують тонкі міцні нитки, з яких виробляють одяг, мотузки, пергаментний папір тощо (з наук.-попул. літ.);

Деякі види агави розводять як оригінальні кімнатні та оранжерейні рослини (з наук.-попул. літ.).


Смотреть другие описания