АВТОХТОН

АВТОХТО́Н, а, ч.

1. Те саме, що абориге́н 1.

Генетична структура населення – співвідношення у складі населення між уродженцями цієї місцевості: корінними жителями (автохтонами) і некорінними жителями (алохтонами) (з наук. літ.);

Самі українці – дуже давні автохтони в своїм краї, де живуть вони од Дунаю до Дону (І. Огієнко).

2. біол. Вид, що виник і еволюціонував у якій-небудь місцевості; протилежне алохтон (у 1 знач.).

У будь-якому регіоні є види-автохтони, походження яких пов'язане з цим регіоном, і види-іммігранти, які проникли сюди пізніше (з наук. літ.);

Дика картопля – автохтон Південної Америки, качконіс – автохтон Австралії (з наук.-попул. літ.).

3. геол. Комплекс гірських порід, що не зазнав значних горизонтальних переміщень із місця свого утворення; протилежне алохтон (у 2 знач.).

Породи автохтона іноді виступають на поверхню з-під алохтона у западинах рельєфа, утворюючи тектонічні вікна (з наук. літ.).