Словник української мови у 20 томах

АВТОКРАТ

АВТОКРА́Т, а, ч., книжн.

1. Особа з необмеженою верховною владою; самодержець.

Слова "цар" і "король" є синекдохою від власних імен особливо відомих автократів давнини і середньовіччя Юлія Цезаря і Карла Великого (з наук. літ.);

Перед своїм вторгненням до Греції східний автократ наслухався порад, як позбавити еллінів продовольчої бази, і тверезо переслідував цю стратегічну мету (з наук.-попул. літ.);

Більша частина державних ресурсів стала особистою власністю правителя-автократа і його найближчого оточення (з наук.-попул. літ.).

2. Людина автократичних поглядів, способу життя, поведінки.

Можна виділити три основних типи керівника – автократ, демократ і ліберал (з наук.-попул. літ.).


Смотреть другие описания