Словник української мови у 20 томах

КОЛИВАННЯ

КОЛИВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. колива́ти і стан за знач. колива́тися.

Я бачу світ пишний і неба сіяння, .. Долину розкішну, квіток коливання (Леся Українка);

Іван Степанович від несподіваного коливання човна теж ніби прокинувся (П. Панч);

У кабіні настала тиша .. Ніякого відчуття руху, жодного поштовху чи коливання (С. Плачинда);

Від коливання полум'я тіні ожили (Г. Пагутяк).

2. перен. Несталість, мінливість.

Найменше коливання в настрої змінювало колір її очей (С. Скляренко);

Вдячність іде до всіх адміністраторів газети, .. які в ці тяжкі і повні коливань часи існування газети віддали їй свою максимальну увагу, аби забезпечити нормальне функціонування і вихід газети в світ (О. Шугай).

3. фіз. Специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи, для яких характерна певна повторюваність у часі.

Коливання можуть мати найрізноманітнішу природу, наприклад, механічні коливання тіл, коливання тиску й температури, сили струму, напруги тощо (з наук.-попул. літ.);

Вивчення теорії коливань є важливою складовою фундаментальної підготовки інженерів багатьох спеціальностей (з навч. літ.);

– А ви ж мали на увазi саме отой “пристрiй для перетворення електричних коливань”, тобто телефон (О. Чорногуз).


Смотреть другие описания