АСКЕЗА

АСКЕ́ЗА, и, ж.

1. рел. Спосіб життя, що відповідає вимогам аскетизму (у 1 знач.).

Сповнене аскези і служіння Богу, життя Іоанна викликало велику повагу до нього жителів Іудеї, серед яких він проповідував (з наук.-попул. літ.);

Монастирська аскеза.

2. Принцип поведінки, що характеризується відмовою від життєвих благ, задоволень і т. ін.

Добровільна аскеза.