АРОМАТ

АРОМА́Т, у, ч.

1. Приємний і ніжний запах; пахощі.

Вся зала сповнилась неначе ароматами Лівану й Аравії (І. Нечуй-Левицький);

Вітерець заносив [у клас] ніжний аромат яблуневого цвіту (П. Панч).

2. тільки мн. Запашні, духмяні речовини.

В два інші [ковчеги] в середину поклав [цар] золоті узороччя, й каміння чесні, і аромати дорогі (М. Грушевський).

3. чого, тільки одн., перен. Властива чому-небудь ознака.

Прекрасний стиліст, хороший драматург, М. Старицький зумів, не порушуючи аромату поеми “Майська ніч”, створити міцне оперне лібрето (з наук. літ.);

Від спектаклю віє ароматом юності і свіжості, якоїсь особливої сердечності, щирості і цнотливості (з газ.).