Словник української мови у 20 томах

АРКБУТАН

АРКБУТА́Н, а, ч., архт.

Зовнішня кам'яна арка, елемент опори склепіння.

Вперше в історії європейської архітектури в галереях були використані міцні підпори стін – аркбутани (з наук. літ.).


Смотреть другие описания