Словник української мови у 20 томах

АНІЛІН

АНІЛІ́Н, у, ч., хім.

Безбарвна або жовтувата оліїста отруйна речовина – рідка органічна сполука; використовується для виготовлення барвників, ліків, вибухових речовин та ін.

Анілін та інші ароматичні аміни широко використовуються для одержання найрізноманітніших штучних барвників (з навч. літ.).


Смотреть другие описания