Словник української мови у 20 томах

АЛЬЯНС

АЛЬЯ́НС, у, ч.

1. Спілка, об'єднання партій або держав на основі договірних зобов'язань.

Так звана модель кооперативної незалежності держав виключає утворення будь-яких масштабних військово-політичних альянсів, але передбачає можливість формування координуючих міждержавних організацій для досягнення спільних цілей (з наук. літ.);

Міжнародний кооперативний альянс (МКА), заснований у 1895 р., об'єднує споживчі, виробничі, сільськогосподарські, житлобудівні, кредитні й інші види кооперації 55 країн (з газ.).

2. розм. Спілка, зв'язок окремих осіб для досягнення певної мети.

Не поздоровиться кому-небудь на зборах. Вже чортзна-що тут завели. Родинний альянс з куркульством! (О. Довженко);

– Антошка! – і я потираю руки. – Альянс? Антошка: – Альянс! ... (М. Хвильовий).

3. перен. Поєднання яких-небудь частин, складників чого-небудь.

Військово-промисловий комплекс – альянс військової промисловості, армії та зв'язаних з ними частин державного апарату і науки (із журн.).


Смотреть другие описания