Словник української мови у 20 томах
ВЕРХОВОДКА
Смотреть другие описанияВЕРХОВО́ДКА¹, рідко ВЕРХОВІ́ДКА, и, ж.
Невелика прісноводна риба родини коропових зі сріблястим тілом, сіро-зеленуватою спинкою і сірими плавниками, малоцінна як промислова; уклейка.
Прекрасні гачки! Ціле багатство для рибалки. І маленькі – на верховодок, пліток та карасів, і більшенькі – на йоршів, окунів та лящів; і великі – на щупаків, линів, коропів (В. Нестайко);
Заграла верховодка, підійшов хижак, кілька дужих сплесків вибухнуло біля самих Марченкових ніг (Ю. Мушкетик);
Верховодка живе в ріках та озерах і служить поживою для судака, щуки, білизни (з наук.-попул. літ.).
ВЕРХОВО́ДКА², и, ж., розм.
Жін. до верхово́д¹.
Не любить вона [Оленка] свого офіцерика Петра, хоча зовні весела, стрімка, можна подумати, щаслива. Хто її добре не знає, скаже – верховодка (М. Циба).
ВЕРХОВО́ДКА³, и, ж.
Найближчий до поверхні шар підземної води.
– Перша вода під нами буде ґрунтова. Ми її звемо верховодкою (О. Гончар);
Більшість джерел водопостачання одержувала воду з верхніх водоносних горизонтів, тобто використовувала верховодку (з наук. літ.).