Словник української мови у 20 томах

АЗБЕСТ

АЗБЕ́СТ, у, ч.

Вогнестійкий і кислототривкий мінерал волокнистої будови білого, жовтого, зеленуватого або сірого кольору.

Азбест відзначається здатністю розділятися на тоненькі гнучкі волокнисті кристали, не горить і має високі теплоізоляційні властивості (з наук. літ.);

З азбесту виготовляють спеціальні теплозахисні костюми і брезенти, фільтри, азбестовий картон та інші теплоізоляційні матеріали (із журн.).


Смотреть другие описания