ПОЧИНАННЯ

ПОЧИНА́ННЯ, я, с.

Розпочата кимсь робота, справа (перев. новаторського, пошукового характеру).

Віки говорять .. Але від них величніше гримить Те явлене в сьогоднішнім майбутнє, Яке проймає кожну мисль, і мить, І починання кожне всемогутнє (М. Бажан);

Максим Горький .. благословив новаторські починання молодого Павла Тичини (з наук. літ.);

// Захід, що викликає загальне схвалення й наслідування; ініціатива.

У ході змагання народжуються нові й нові чудові патріотичні починання (з публіц. літ.).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

ПОЧИНАТИ →← ПОЧИНАЛЬНИЦЯ

Смотреть что такое ПОЧИНАННЯ в других словарях:

ПОЧИНАННЯ

ПОЧИ́Н (перший крок у якій-небудь справі, який хтось здійснює), ПОЧИНА́ННЯ, ІНІЦІАТИ́ВА. Сьогодні сяйвом аметистів сіяє Кам'янка й Тульчин: в гарячій з... смотреть

ПОЧИНАННЯ

-я, с. Розпочата кимсь робота, справа (перев. новаторського, пошукового характеру). || Захід, що викликає загальне схвалення й наслідування; ініціатив... смотреть

ПОЧИНАННЯ

-я, с. Розпочата кимсь робота, справа (перев. новаторського, пошукового характеру).|| Захід, що викликає загальне схвалення й наслідування; ініціати... смотреть

ПОЧИНАННЯ

[poczynanńa]с.przedsięwzięcie

ПОЧИНАННЯ

імен. сер. родурозпочати кимсь робота, справаначинание

ПОЧИНАННЯ

1) почин; начинание; (о задуманном, начатом деле) предприятие 2) начало

ПОЧИНАННЯ

див. початок

ПОЧИНАННЯ

Почина́ння, -ння, -нню, в -нні

ПОЧИНАННЯ

Beginning; undertaking

ПОЧИНАННЯ

почина́ння іменник середнього роду

T: 144