БУРЛЕ́СКНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. бурле́скний.
Стилістика роману, яка повинна була відобразити поєднання двох стихій – полум'яності і радісності, нагадує й бурлескність традиції Котляревського, в якого сміх проривається крізь загати суму і трагедії (з наук. літ.);
Грубуватість і ніби навіть бурлескність, пародійність деяких місць у Гребінки пояснюється тогочасним розвитком української літературної мови (з наук. літ.);
Бурлескну поему Г. Нарбут передав без сліду бурлескності (із журн.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
імен. жін. роду
бурле́скність іменник жіночого роду