ПОРОХНО́, а, с.
Те саме, що порохня́.
[Мавка:] Вона [верба] мене на зиму прийняла і порохном м'якеньким устелила для мене ложе (Леся Українка);
Очі його, великі і нерухливі, світилися мертвим, скляним блиском, блиском вогкого, гнилого порохна, яріючого серед потемків (І. Франко);
Місце .. було казковим: дикі лугові верби з дуплами і порохном, що висвічує, луговий острів, пахучий, безлюдний (Григорій Тютюнник);
Байдуже їй, що Хо з усієї сили намагається налякати її .. Байдуже! Палка молодіж у живі очі сміється старому, кепкує з його заходів, зве його порохном (М. Коцюбинський);
Колишні царські лизоблюди Чи блюдолизи – все одно! Небавом і сліда не буде Од вас, огидне порохно! (М. Рильський);
* У порівн. На темній одежі світились руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (М. Коцюбинський).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
II. НЕ́ГІДЬ збірн., розм. (що-небудь непридатне, непотрібне, погане); НЕПО́ТРІБ (непотрібні речі); ДРА́НТЯ зневажл., МО́ТЛОХ зневажл., ПОРОХНО́ (ПОРОХН... смотреть
порохня́ (рідше по́рох, порохно́ і т. ін.) си́плеться з кого, перев. жарт. Хтось дуже старий. — А ще і піп у вас — порохня з нього сиплеться,— кинув Безпалько, переглядаючи грамофонні пластинки (А. Головко); (Дідок:) Може, ти й підтопталась, а я ще потанцював би. (Баба:) Ну, подумайте! Та з тебе ж порох сиплеться! (Я. Мамонтов); А з нього, кажуть люди, вже сипався пісок (М. Вороний); // зі сл. стари́й, підто́птаний і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, зовсім. — Він був низький, присадкуватий, як печериця, старий, аж порохня з його (з нього) сипалась (І. Нечуй-Левицький); — Він уже підтоптаний, вже порохно з нього сиплеться,— не звертав уваги на .. запитання рудий.— Він тільки те й робить, що троянди вирощує (Є. Гуцало).... смотреть
порохно порохно́"гнилое дерево", укр. порохно́, чеш. práchno "гниль, тлен, труха", práchněti "покрываться гнилью, плесневеть, тлеть", слвц. práchno... смотреть
"гнилое дерево", укр. порохно, чеш. prachno "гниль, тлен, труха", prachneti "покрываться гнилью, плесневеть, тлеть", слвц. prachno "трут, труха", польск. prochno "гниль", в.-луж. рrосhnу "трухлявый, гнилой", н.-луж. рrосhnаwу – то же, укр. порохонь ж. "гнилое дерево". Связано с порох; см. Маценауэр, LF 14, 162.... смотреть
[porohno]с.prychno
імен. сер. роду
див. порохнина.
див. залишок; старий
Порохно́, -на́, -ну́
порохно́ іменник середнього роду
див. порохнина.
-а n próchno
см. порохня