ПОРЕШЕ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до порешети́ти.
На порешеченому кулями старенькому газику вивезли партизани поранених з ворожої засідки (із журн.);
* Образно. Все навкруги налилося темрявою, і небо над степом нависло, порешечене зоряними пробоїнами, як велетенська мішень (О. Гончар).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порешетити. || порешечено, безос. присудк. сл.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до порешетити.|| порешечено, безос. присудк. сл.
ад'єктив
пореше́чений дієприкметник
техн. изрешечённый