ПОЛУ́ДНАТИ, аю, аєш, ПОЛУ́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок.
Приймати їжу в проміжок часу між обідом і вечерею.
Косить бідний [циган], косить, А господар полуднати Цигана не просить (С. Руданський);
От як надвечір сонечко схилилось, Мій Влас полуднувати сів (Л. Глібов);
І гость [гість] і господар з господинею все полуднували, поки не поспіла вечеря (І. Нечуй-Левицький);
– Давайте вже полуднувать чи що! – Який там полудень! Вечеряти вже пора, – одказував батько (О. Довженко);
Христина знає, чого боїться з кимсь полуднати тітка Василина; замість хліба у неї лежать якісь чорні із зілля млинці, а з якого – ніхто не знає (М. Стельмах).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТ... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: полуднавши, полуднаючиполдничатьДеепричастная форма: полдничав, полдничая
-аю, -аєш, недок. Приймати їжу в проміжок часу між обідом і вечерею.
-аю, -аєш, недок. Приймати їжу в проміжок часу між обідом і вечерею.
To have a light meal (between early dinner and supper)
див. їсти
полу́днати дієслово недоконаного виду
Палуднаваць
= полуднувати полдничать
палуднаваць
палуднаваць