ПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, недок.
1. що. Те саме, що переполови́нювати.
Вона прислала князеві письмо [лист], в котрім писала, що Павлушка щодня п'янствував і половинив гроші, котрі йому видавались на базар (з мемуарної літ.);
* Образно. Він краще воліє бути самотнім, аніж обмежене і випадкове в житті щастя половинити між другом і собою (Іван Ле).
2. без прям. дод., рідко. Сягати до половини (у 2 знач.).
Вже половинили жнива, Не вийшла в поле удова, Бо на руках дитя вмирало (М. Нагнибіда).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., Ш... смотреть
-ню, -ниш, недок. 1) перех. Те саме, що переполовинювати. 2) неперех., рідко. Сягати до половини (у 2 знач.).
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: половинившиполовинитьДеепричастная форма: половинив, половиня
-ню, -ниш, недок. 1》 перех. Те саме, що переполовинювати.2》 неперех. , рідко. Сягати до половини (у 2 знач. ).
полови́нити дієслово доконаного виду