ПОЛИВНИЙ

ПОЛИВНИ́Й, а́, е́.

Стос. до поливання.

У передгір'ях Південного Казахстану землеробство переважно поливне (з навч. літ.);

Коли Роман приїжджав тоді на канікули, його друг захоплено розповідав про великі переваги поливного господарства, про чудові його перспективи (В. Минко);

// Який потребує поливання; який поливається.

На поливних землях півдня України ефективно вирощувати гречку та просо в післяжнивних посівах (з наук. літ.);

// Признач. для поливання.

Вулицею неквапно проїздить поливна машина (Н. Рибак);

Вносити суперфосфат з поливною водою не можна, бо він майже весь залишається на поверхні ґрунту (з наук. літ.).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

ПОЛИВО →← ПОЛИВКА

Смотреть что такое ПОЛИВНИЙ в других словарях:

ПОЛИВНИЙ

поливни́й[полиеўний]м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

ПОЛИВНИЙ

-а, -е. Стос. до поливання. || Який потребує поливання; який поливається. || Признач. для поливання.

ПОЛИВНИЙ

в спол.поливні культури — watered crops

ПОЛИВНИЙ

-а, -е.Стос. до поливання.|| Який потребує поливання; який поливається.|| Признач. для поливання.

ПОЛИВНИЙ

ад'єктивполивной

ПОЛИВНИЙ

{полиеўни́й} м. (на) -но́му /-ні́м, мн. -ні́.

ПОЛИВНИЙ

техн. поливаемый, поливающийся, поливной

ПОЛИВНИЙ

поливни́й прикметник

ПОЛИВНИЙ

поливной

T: 232