ПОДВИ́ГАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. що. Двигати що-небудь якийсь час.
2. чим. Ворушити чим-небудь якийсь час; поворушити.
Подвигати ногами.
ПОДВИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОДВИ́ГНУТИ, гну, гнеш, док., кого, що, книжн., уроч., рідко.
Спонукувати, спонукати.
І чий се дух уста твої подвигнув? (Біблія. Пер. П. Куліша).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ПОДВИ|ГАТИ1 (9*), ЖОУ, ЖЕТЬ гл.1.Выступать, ополчаться на когол. Перен.: Како прочеѥ подвижете на мѧ ѡстраще||наго. и ˫азыки нудите. и буѥсловите. (κι... смотреть
-аю, -аєш, док., розм. 1) перех. Двигати що-небудь якийсь час. 2) неперех., чим. Ворушити чим-небудь якийсь час; поворушити. Подвигати ногами.
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: подвигавшиподвигатьДеепричастная форма: подвигав, подвигая
-аю, -аєш, док. , розм. 1》 перех. Двигати що-небудь якийсь час.2》 неперех. , чим. Ворушити чим-небудь якийсь час; поворушити. Подвигати ногами.
подви́гати дієслово доконаного виду розм.
натхняць