ПОГЕ́ЙКУВАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. поге́йкувати.
Крізь ранкову тишу звідти [з ланів] доносилося веселе погейкування (П. Панч);
В яру почулося погейкування, хтось гнав биків до водопою (Григорій Тютюнник).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-я, с., розм. Дія за знач. погейкувати.
імен. сер. роду
-я, с. , розм. Дія за знач. погейкувати.
поге́йкування іменник середнього роду розм.