ПЛАНОВИЙ

ПЛА́НОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до план¹ 2.

Плановий характер економіки;

// Який складає виробничі плани та стежить за їх здійсненням.

Плановий відділ.

2. Який спирається на планування (див. планува́ння¹); здійснюваний за планом.

Потяглися довгі валки полонених. Випавши з орбіти загального планового руху, брели поволі й без мети (О. Довженко);

Планове керування виробництвом.

3. Передбачений, визначений планом (у 1, 2 знач.).

Планові розбивки визначають розташування споруди на місцевості та її розміри (з наук. літ.);

Планові завдання збільшуйте (Ю. Яновський).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

ПЛАНОВИК →← ПЛАНОВАНИЙ

Смотреть что такое ПЛАНОВИЙ в других словарях:

ПЛАНОВИЙ

-а, -е. 1) Прикм. до план I 2). || Який складає виробничі плани та стежить за їх здійсненням. Плановий відділ. 2) Який спирається на планування (див. ... смотреть

ПЛАНОВИЙ

ПЛА́НОВИЙ (здійснюваний за планом), ПЛАНОМІ́РНИЙ, ЦІЛЕСПРЯМО́ВАНИЙ, СПРЯМО́ВАНИЙ. Було закладено початок для планової колективної праці (з журналу); Пл... смотреть

ПЛАНОВИЙ

-а, -е.1》 Прикм. до план I 2).|| Який складає виробничі плани та стежить за їх здійсненням. Плановий відділ.2》 Який спирається на планування (див. ... смотреть

ПЛАНОВИЙ

Planned; routine; (що складає плани) planningплановий відділ — planning section (department)планова економіка — planned economyпланова перевірка — rout... смотреть

ПЛАНОВИЙ

пла́новий[плановией]м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і

ПЛАНОВИЙ

[płanowyj]прикм.planowy

ПЛАНОВИЙ

【形】 (有) 计划的; 计划化的; 设计的Планове господарство 计划经济

ПЛАНОВИЙ

ад'єктивплановый

ПЛАНОВИЙ

плановый планове господарство — плановое хозяйство

ПЛАНОВИЙ

{пла́новией} м. (на) -вому /-вім, мн. -ві.

ПЛАНОВИЙ

Planmässig

ПЛАНОВИЙ

Planmæssig

ПЛАНОВИЙ

planowy, zgodny z planem

ПЛАНОВИЙ

пла́новий прикметник

ПЛАНОВИЙ

გეგმიური

ПЛАНОВИЙ РЕМОНТ

scheduled maintenance routine maintenance.

ПЛАНОВИЙ РЕМОНТ

плановый ремонт

T: 191