БОМБУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. бомбува́ти.
Велика авіабомба вибухнула перед самим будинком суду. Промчали нестямні коні, обірвавши поводи. Почалось бомбування (О. Довженко);
З перших днів війни вона [Дніпровська гідроелектростанція] стала об'єктом запеклого бомбування (Яків Баш).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
імен. сер. родудія/процес розм.від слова: бомбуватибомбежка сущ. жен. рода
-я, с. Те саме, що бомбардування.
-я, с. Те саме, що бомбардування.
бомбува́ння іменник середнього роду рідко
астр.; техн.; физ. бомбардировка
бомбёжка
bombing