АВІТАМІНО́З, у, ч., вет., мед.
Захворювання, викликане недостатністю вітамінів в організмі.
Авітаміноз лікується звичайно полівітамінними препаратами або спеціальною дієтою з переважанням фруктів, м'яса або риби, хліба із муки грубого помелу (з наук.-попул. літ.);
Відсутність або недостатній уміст вітамінів у раціоні тварин викликає авітаміноз або гіповітаміноз, що позначається на обміні речовин, здоров'ї та продуктивності (з наук.-попул. літ.);
У результаті авітамінозу розвиваються цинга, рахіт, бері-бері та інші хвороби, викликані тривалою недостатністю в їжі вітамінів (із журн.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-у, ч. Захворювання, зумовлене недостатністю або відсутністю того чи іншого вітаміну в їжі, яку споживає людина.
авітаміноз; ч. (гр., а... і вітаміни) захворювання, зумовлене недостатністю або відсутністю того чи іншого вітаміну в харчах, які споживає людина.
-у, ч. Захворювання, зумовлене недостатністю або відсутністю того чи іншого вітаміну в їжі, яку споживає людина.
мед.avitaminosis
lat. avitaminoseавитаминоз
авітаміно́з іменник чоловічого роду
Vitaminbrist
Mangelsykdom
Mangelsygdom
-а m awitaminoza
мед. авитаминоз
авітаміноз, -у
Авитаминоз