ПЕРЕВІ́ДНИЦЯ, і, ж.
Жін. до переві́дник 1.
Ну ти ж і перевідниця! (з переказу).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
імен. жін. роду, жив.
-і. Жін. до перевідник 1).
переві́дниця іменник жіночого роду, істота
-і.Жін. до перевідник 1).