ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВ'ЯЗА́ТИ, яжу́, я́жеш, док., кого, що.
1. Обгортаючи або обмотуючи що-небудь, стягувати і зав'язувати вузлом мотузку, ремінь і т. ін.
Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев'язував околоти (Н. Кобринська);
Один із службовців взяв Асуара за праву руку і повів до крісла .. Асуар сів. Люди .. почали перев'язувати ременями його груди, прикріплювати його руки й ноги (Мирослав Ірчан);
Він уже в перші дні війни перев'язав шпагатом свої математичні конспекти, відклавши їх до кращих часів (О. Гончар);
// Обвивати що-небудь, зав'язуючи стрічку, шнурок і т. ін. як прикрасу.
Заплітала [Франка] собі косу, перев'язувала її червоною стрічкою (С. Чорнобривець);
Задерихвіст перев'язав чорну шапку червоним поясом (І. Нечуй-Левицький).
2. Накладати пов'язку на хвору, поранену частину тіла.
[Тірца:] Страждаєш, брате? Рана все горить? Дай я перев'яжу, то легше стане (Леся Українка);
У хвилину затишшя перев'язали товариш товаришеві рани (Ю. Яновський);
// Робити кому-небудь перев'язку (у 4 знач.).
Під шаленим вогнем ворога Ніна Матвіївна Бурилова перев'язує поранених, подає їм першу допомогу (Я. Качура);
– Поранили його. Мучиться, бідолаха. Я перев'язав його... (І. Цюпа).
3. Розв'язавши, зав'язувати, обв'язувати і т. ін. ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Заспокоювала її Лукія, перев'язуючи хустку, що все сповзала на потилицю (В. Кучер);
Одарка стала перед .. дзеркалом і перев'язала собі наново хустку на голові (І. Нечуй-Левицький);
– Маринко, – важко зітхнув [Григорій], перев'язав кісничка, – може, поїдемо в місто? (Ю. Мушкетик);
// рідко. Розкутавши, закутувати, сповивати ще раз, повторно або заново, по-іншому.
– Та [Параска] нечисто держить [дитину] так, хоч би таки коли скупала, перев'язала сама (Панас Мирний).
4. Зв'язувати мотузкою і т. ін. все, багато чого-небудь або всіх, багатьох, по черзі.
Обійшов Тарас хатини божі І ченців усіх перев'язав (В. Сосюра).
5. буд. Робити перев'язь (у 1 знач.).
Перев'язувати кладку.
(1) Перев'я́зувати / перев'яза́ти молодо́го (старості́в) – обвивати рушником через плече молодого, старостів у знак згоди на шлюб.
Тато наказав вийняти рушники й хустку, і Катруся перев'язала ними старостів і молодого (О. Іваненко).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВА... смотреть
-ую, -уєш, недок., перев'язати, -яжу, -яжеш, док., перех. 1) Обгортаючи або обмотуючи що-небудь, стягувати і зав'язувати вузлом мотузку, ремінь і т. і... смотреть
-ую, -уєш, недок. , перев'язати, -яжу, -яжеш, док. , перех. 1》 Обгортаючи або обмотуючи що-небудь, стягувати і зав'язувати вузлом мотузку, ремінь і т.... смотреть
I [perew'jazuwaty]дієсл.opatrywać (рану)II [perew'jazuwaty]дієсл.bandażować
недок. перев'язувати, док. перев'язати1) (рану тощо) to bind, to bandage, to dress; (кровоносні судини) to ligature2) (зв'язувати мотузкою тощо) to tie... смотреть
【未】1) 包扎, 给…裹伤2) (整个地和从各面绕着) 捆上﹑ 捆结实; 捆上(许多或全部)3) 重新捆上4) 重新编织
(рану) завивати, завинути, позавивати, обвивати, обвинути, обвити, перевивати, перевити, перевинути, поперевивати
(ще раз) в'язати; (речі) обв'язувати, б. з. об'язувати; (рану) перевивати, бинтувати; (усіх) зв'язувати; (пораненого) робити перев'язку кому.
несов. - перев'язувати, сов. - перев'язати перевязывать, перевязать
-ую, -уєш przewiązywać, opatrywać, bandażować
перев'я́зувати дієслово недоконаного виду
Binda
შეხვევა