ПАХКОТІ́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. пахкоті́ти¹.
Містечко вже засинало, приспане тишею, яку порушувало тільки одноманітне пахкотіння двигуна електростанції (С. Журахович).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-я, с., розм. Дія за знач. пахкотіти I.
імен. сер. роду
пахкоті́ння[пахкоут’ін':а]-н':а
-я, с. , розм. Дія за знач. пахкотіти I.
пахкоті́ння іменник середнього роду розм.
{пахкоуті́н:а} -н:а.