ПА́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., кого, розм.
1. коло кого – чого. Потурати чиїмсь примхам, каверзуванням; балувати.
– Роботу сама хай виконує внучка, Не панькайте так, бо зросте білоручка (С. Олійник);
// Пильно доглядати кого-, що-небудь; плекати.
– А все то жінка! Як візьме коло його панькати, тупцяти, як візьме припарювати, та виливати, та облизувати, то, дивись, вже моя дитина й очуняє! (І. Нечуй-Левицький);
// Приділяти багато уваги, часу; возитися.
Всяке діло хоче, щоб коло його панькали (Номис).
2. кому, заст. Панькатися (у 2 знач.).
Лисам, покритим гранатовим сукном, більше панькають та шапкують (І. Франко);
// Запобігливо, догідливо і т. ін. просити, умовляти когось.
Чого не робив, як не панькав і перепрошував чортяку, – не хоче, гаспидів син! (О. Стороженко).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИ... смотреть
-аю, -аєш, недок., перех., розм. 1) коло кого – чого. Потурати чиїмсь примхам, каверзуванням; балувати. || Пильно доглядати кого-, що-небудь; плекати.... смотреть
-аю, -аєш, недок. , перех. , розм. 1》 коло кого – чого. Потурати чиїмсь примхам, каверзуванням; балувати.|| Пильно доглядати кого-, що-небудь; плека... смотреть
па́нькати 1. часто повторювати слова “пан”, “пані” (ср, ст)2. звертатися надміру офіційно, забуваючи про товариські стосунки (ср, ст): Чого ти мені “панькаєш”? Забув моє ймення? (Острук)... смотреть
Па́нькати Просити, кланятися, випрошувати. Крім того, не потребують люди панькати, в кого не треба, щоб приняв їх худібку на пасовиско (Канюк, 1906, 7)... смотреть
1) (кого) баловать (кого) 2) (коло кого) ухаживать (за кем), заботиться (о ком)
див. балувати
па́нькати дієслово недоконаного виду розм.