ПАКУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Робітник, який займається пакуванням.
Пристосування для гнуття пакувальних листів набагато полегшило працю пакувальників (з газ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
пакува́льник[пакувал'ниек]-ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў
імен. чол. роду, жив.упаковщик
-а, ч. Робітник, який займається пакуванням.
техн. запаковщик, паковщик, тюковщик (специальность), упаковщик
{пакува́лниек} -ка, м. (на) -кові/ -ку, мн. -кие, -кіў.
-а, ч. Робітник, який займається пакуванням.
пакува́льник іменник чоловічого роду, істота
Packer
пакувальник, -а