П'ЯТАЧКО́ВИЙ, а, е, розм.
Прикм. до п'ятачо́к.
– Він і говорить: “А що, якби ми заграли у двадцять одно по п'ять крейцерів?” Ну, й почали дутися у це п'ятачкове двадцять одно (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-а, -е, розм. Прикм. до п'ятачок.
ад'єктив
-а, -е, розм. Прикм. до п'ятачок.
п'ятачко́вий прикметник розм.