ОЧИЩАТИ

ОЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОЧИ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док.

1. кого, що. Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим.

Не кваплячись очистила [Неля] гребінь від волосся, закрутила ним кінці кіс (Ірина Вільде);

Ченці обмилися, очистили з пороху чоботи і ряси (Б. Лепкий);

Для збирання відходів і покидьків треба мати металеве відро з покришкою, щоденно очищати його (з наук.-попул. літ.);

// Звільняти кого-, що-небудь від різних сторонніх нашарувань.

Бідне хлоп'я стогнало й просило не займати, але хоч трохи рану треба було очистити (Г. Хоткевич);

Сокири, молотки, напилки, рубанки, бури, лопати прибували й прибували. Все це швидко очищали від іржі (Д. Ткач);

Коней спіймали між тополями, очистили сани від снігу і поклали на них поранених (Григорій Тютюнник).

2. що. Забирати звідкись усе зайве, непотрібне; звільняти від усього зайвого, непотрібного.

– Старшина... – Я! – Негайно очистити вози від усього стороннього (О. Гончар);

// Звільняти який-небудь простір, поверхню чогось.

Партизани очищали підхід до площадки в лісі (М. Шеремет);

Вдалині, там, де очищали поля від картоплиння, диміло багаття (М. Томчаній);

// розм. Спорожняти (посуд), з'їдаючи, випиваючи що-небудь.

[Сергій:] Давайте баклагу... (Взяв). Очистили? [Башликов:] По-гвардійському (О. Корнійчук);

// Звільняти від чого-небудь стороннього, шкідливого, небажаного.

Від самого початку існування [філоксерної] комісії аж досі не було ще прикладу, щоб удалося нам цілком очистити від філоксери виноградники (М. Коцюбинський);

У коморі біля трієрів Оксанина ланка. Очищають пшеницю (А. Головко);

Гнилий вітер з Дарданелл, з голих берегів Азії змінювався вітром з півночі.., який очищав повітря Стамбула, відгонив сморід нечистот і гнилої води (П. Загребельний);

Дощ очищає атмосферу від мікроорганізмів (з наук. літ.);

// перен. Удосконалювати, звільняти від усього зайвого, шкідливого, того, що веде до перекручення, викривлення.

Сам Франко на протязі всієї своєї літературної діяльності очищав свою мову від діалектних слів і зворотів (М. Рильський);

Обіймаючи дівчину, .. він говорив про те, як очищати свою психіку від чуттів (В. Підмогильний);

Грози очищають душі (О. Гончар);

// перен. Позбуватися небажаних або ворожих елементів.

– Я постараюся скрізь знайти тебе і очистити світ від твоєї підлої присутності (В. Дрозд);

Треба очистити ряди мисливців від браконьєрів (з публіц. літ.).

3. кого, що, перен. Робити чистим з погляду моралі.

– Смерть очищає не тільки того, хто вмирає, але й близьких до померлого людей (В. Підмогильний);

Внутрішні надбання людини залежать .. від того, наскільки саме мистецтво здатне .. очищувати, наснажувати духовно (з газ.);

// Знімати з кого-небудь провину, виправдовувати когось.

– Я покликався на дурних свідків, що замість очистити мене, заплутали мене ще в дві інші паскудні справи (І. Франко);

// У свідомості віруючих – відпускати гріх (гріхи), робити чистим перед Богом; звільняти від гріхів.

– На глузи узяв [піп]: “Можу дати для вас тільки божественні книги, це душу очищає...” (М. Стельмах).

4. що. Робити місце вільним, примусивши кого-небудь піти.

– Очищайте, очищайте місце! – гукає йому вслід гнилозубого жінка і, коли той розвернувся, наділяє його поцілунком. – Отакого б мені чоловіка! (Панас Мирний);

// Звільняти певну територію від ворога в ході воєнних дій.

В Будапешті тривають запеклі бої. Наші героїчні солдати квартал за кварталом очищають місто від німців (Л. Первомайський);

// Звільняти від своєї присутності, покидати, залишати.

Хазяїн будинку .. не хотів почекати, поки я доб'юсь слави, і навіть дарував мені мій станок, чемодан з білизною.., аби я тільки “очистив” йому ательє (В. Винниченко);

[Телеграфіст:] Усіх пасажирів прошу негайно очистить перон і стати за бар'єр (О. Корнійчук);

Французи змушені були не лише оставити батарею Раєвського, а й очистити підступи до неї (П. Кочура).

5. що, рідко. Знімати верхній шар, оболонку і т. ін.; обчищати.

Для знищення гусениць, які зимують у щілинах кори, треба старанно очистити відмерлий верхній шар кори стовбурів (з наук. літ.).

6. кого, розм. Те саме, що обкрада́ти.

На базарах крутилось безліч різних шахраїв і безпритульних підлітків, які з допомогою бритв очищали кишені роззяв (В. Гжицький).