ОТАКЕНЬКИЙ

ОТАКЕ́НЬКИЙ, а, е, займ., розм.

Уживається перед іменинниками у знач. маленький, дуже малий (супроводжується жестом, що вказує на величину, розмір).

– Кіндрате! ти не все позабирав з санок; ще нема отакеньких двох маленьких коробочок (І. Нечуй-Левицький);

Мати умерли, ще отакенькою була Федорка (А. Головко);

– Дядечку.., дайте мені хоч отакенький шматочок хлібця або сухарик. На раз укусити (А. Шиян).