ОСІ́БНИЙ, а, е.
1. Те саме, що окре́мий 1, 2, 5.
В обидва поверхи галереї ведуть з дворика осібні сходи; .. високі і вузенькі нагору (Леся Українка);
Перебираємо в пам'яті фільми останніх років, і лише деякі можуть прислужитися нашим внукам, та й то показом якихось .. осібних рис нашого життя (з газ.);
– Осібних привілегій [привілеїв] для себе я ніякісіньких не маю, живу в тих самих умовах, що й ти (А. Кримський).
2. Належний окремій особі; власний, приватний.
Всюди ту осібну землю видко – Смуги, межі... Як батрацька свитка! Мов та свитка, що на латці латка... (І. Нехода);
Уявіть собі місто, огороджене високим муром. Усередині його чимало осібних господарств, оточених парканом (із журн.);
// Власт. окремій особі; особистий.
[Кай Летіцій:] І хоч який він є в житті осібнім, а все ж він добрий римський громадянин (Леся Українка).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ВЛА́СНИЙ (належний за правом власності; безпосередньо стосовний окремої особи), ОСОБИ́СТИЙ, СВІЙ, ОСІ́БНИЙ рідко; ПРИВА́ТНИЙ (не державний, не суспільн... смотреть
Осі́бний.1. Окремий. Для сих справ буде мати осібний виділ (Б., 1895, 11, 2), Двірник не мас права без осібного дозволу Ради громадскої переступити прелімінар, т. зн. видати на що-небудь більше гроший, ніж ухвалила Рада (См.- Стоцький, Громада, 8); Протоколи засідань старшини списують ся в осібній книжці (Канюк, 1906, 27); Виробом вин і напоїв овочевих найліпше як займуть ся осібні спілки, так, як маємо молочарскі спілки для перерібки молока (Товариш, 1908, 228). 2. Те саме, що особовий. До сих поїздів, як також до осібних поїздів буковиньских льокальних зелізниць буде ся видавати у всіх стациях, через які наведені поїзди переходити будуть, білети поворотні по знижених цінах, котрих важність вигасає 7-го зглядно 8-го липня б[іжучого]р[оку]. (Б., 1907, 68, 3) // пол. osobny-окремий, особливий... смотреть
-а, -е. 1) Те саме, що окремий 1), 2), 5). 2) Належний окремій особі; власний, власницький. || Власт. окремій особі. 3) Особливий, своєрідний.
-а, -е.1》 Те саме, що окремий 1), 2), 5).2》 Належний окремій особі; власний, власницький.|| Власт. окремій особі.3》 Особливий, своєрідний.
[osjbnyj]прикм.osobny
ад'єктивотдельный
отдельный; особый (имеющий спец. назначение)
Осі́бний, -на, -не
осі́бний прикметник рідко
Асобны
див. ОКРЕМИЙ..
асобны
асобны