ОЗВІРІ́ЛО.
Присл. до озвірі́лий 2, 3.
Підбіг [Ваня] до Жучка й .. почав озвіріло бити його в голову, бік, живіт (В. Підмогильний);
З обох боків імператорського ложа виникли з темряви зовсім голі юнаки, .. оббігали ложе, охоплювали його, озвіріло, хтиво тягнулися до неї [Євпраксії] (П. Загребельний).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
прислівник.. озвереловід слова: озвірітидієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: озвірівшиозверетьДеепричастная форма: озверев ... смотреть
Присл. до озвірілий 2).
озвірі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця
Присл. до озвірілий 2).