АВІАБУДІВНИ́К, а́, ч.
Той, хто будує літаки, виготовляє прилади й устаткування для авіації.
Розумом і працею наших авіабудівників створені такі шедеври авіабудування, як “Руслан”, “Мрія”, “Ан-70” (із журн.);
Великі ставки Київ робить і на перший український вертоліт Ка-226, що створюється запорізькими авіабудівниками за російською ліцензією (з газ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
-а, ч. Той, хто будує літаки, виготовляє прилади й устаткування для авіації.
імен. чол. роду, жив.авиастроитель
-а, ч. Той, хто будує літаки, виготовляє прилади й устаткування для авіації.
авіабудівни́к іменник чоловічого роду, істота