БЕРКЛІЙ

БЕ́РКЛІЙ, ю, ч.

Штучно отриманий радіоактивний хімічний елемент з атомним номером 97.

За допомогою ядерних реакцій добуто ще такі елементи: америцій, астат, берклій, плутоній, прометій та інші (з навч. літ.).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

БЕРКОВЕЦЬ →← БЕРКЛІАНСТВО

Смотреть что такое БЕРКЛІЙ в других словарях:

БЕРКЛІЙ

-ю, ч., хім. Bk. Штучно добутий радіоактивний хімічний елемент. Використовується для досліджень у ядерній фізиці і радіохімії.

БЕРКЛІЙ

-ю, ч. , хім. Bk.Штучно добутий радіоактивний хімічний елемент. Використовується для досліджень у ядерній фізиці і радіохімії.

БЕРКЛІЙ

Bk, штучно одержаний (1949, Сіборг (G. T. Seaborg) і співробітники) радіоактивний хіміч. елемент з атомним числом 97; метал.

БЕРКЛІЙ

штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент сімейства актиноїдів, символ Вк, ат. н. 97. Від назви м. Берклі (Каліфорнія, США).

БЕРКЛІЙ

імен. чол. родуберклий

БЕРКЛІЙ

Bk, штучно одержаний (1949, Сіборг (G. T. Seaborg) і співробітники) радіоактивний хіміч. елемент з атомним числом 97; метал.

БЕРКЛІЙ

бе́рклій іменник чоловічого роду хімічний елемент

T: 123