ОБРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., кого.
Ви́кликати у кого-небудь почуття радості: принести кому-небудь радість.
Обрадував ти [Тарасику] серденько, Прогнав журбу мою! (Л. Глібов);
Стривожений бджолиний гул обрадував її (М. Стельмах);
– Аж ніби поздоровшав одразу, – признався він після вечері, навіть не підозрюючи, як цим він обрадував матір (О. Гончар).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
РА́ДУВАТИ (викликати почуття радості); ТІ́ШИТИ, УТІША́ТИ (ВТІША́ТИ), ПОТІША́ТИ, ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ, УСОЛО́ДЖУВАТИ (ВСОЛО́ДЖУВАТИ) розм. (робити комусь приє... смотреть
-ую, -уєш, док., перех. Викликати у кого-небудь почуття радості; принести кому-небудь радість.
-ую, -уєш, док. , перех. Викликати у кого-небудь почуття радості; принести кому-небудь радість.
Пацешыцьусцешыць
обра́дувати дієслово доконаного виду
пацешыцьусцешыць
пацешыць усцешыць
გახარება