БЕНЗОЗАПРА́ВНИЙ, а, е.
Признач. для заправляння машин пальним.
Завод мав торгові ринки і бензозаправні станції у великих містах Польщі (з наук.-попул. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
в спол.бензозаправна колонка — див. бензоколонка
-а, -е. Признач. для заправлення машин пальним.
ад'єктивбензозаправочный
-а, -е.Признач. для заправлення машин пальним.
бензозапра́вний прикметник