ОБМІЗКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІЗКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм.
Те саме, що обду́мувати.
Дорогою Левко ввесь час обмізковував сказане Матвієм Боцюном і не знав, чи лаяти, чи хвалити його (М. Стельмах);
– Так, так... Се розумно обмізкував Андрущенко .. Се гаразд, – похвалив Палій (Д. Мордовець).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗ... смотреть
-ую, -уєш, недок., обмізкувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. Те саме, що обдумувати.
-ую, -уєш, недок. , обмізкувати, -ую, -уєш, док. , перех. , розм. Те саме, що обдумувати.
див. думати
обмізко́вувати дієслово недоконаного виду розм.