ОБМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМЕ́РТИ, обімру́, обімре́ш, док.
1. Непритомніти.
Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати, то він .. і плаче, і сам людей лає (Марко Вовчок).
2. розм. Утрачати здатність рухатися від якого-небудь сильного або несподіваного відчуття, зворушення; завмирати, ціпеніти.
Він обмирав увесь, здригаючись на згадку про кошмарну смерть Мусія й Мацька (П. Козланюк);
Раптом подався [становий] постаттю вперед і пронизливо гострими очима вп'явся в стоголовий натовп. Усі так і обмерли (А. Головко).
◇ (1) Обмира́ти / обме́рти зі стра́ху́ – дуже лякатися, боятися; ціпеніти.
Горпина, слухаючи прокльони дідові, обмирала з страху (Панас Мирний).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАК... смотреть
-аю, -аєш, недок., обмерти, обімру, обімреш, док. 1) Втрачати свідомість; непритомніти. 2) розм. Ціпеніти, втрачати здатність рухатися від якого-небуд... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: обмиравши, обмираючиобмиратьДеепричастная форма: обмирав, обмирая
-аю, -аєш, недок. , обмерти, обімру, обімреш, док. 1》 Втрачати свідомість; непритомніти.2》 розм. Ціпеніти, втрачати здатність рухатися від якого-неб... смотреть
недок. обмирати, док. обмертиto faint, to swoon; to fall into a swoon; to be struck dumb with fear
обмира́ти[обмиератие]-айу, -айеиш
обмира́ти / обме́рти зі стра́ху́. Дуже лякатися, боятися; ціпеніти. Горпина, слухаючи прокльони дідові, обмирала з страху (Панас Мирний).
Обмира́ти, -мира́ю, -мира́єш; обме́рти, обімру́, обі́мреш, обі́мруть; обме́р, -ме́рла
див. боятися
несов. - обмирати, сов. - обмерти обмирать, обмереть
обмира́ти дієслово недоконаного виду
{обмиера́тие} -а́йу, -а́йеиш.