БЕ́КАТИ, аю, аєш, недок.
1. Кричати, видавати звуки (про кіз, овець).
Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала (І. Нечуй-Левицький);
Бекали вівці, верещали свині (О. Гончар).
2. розм. Невиразно, нечітко, плутано говорити.
Дячок .. збивався, мекав, бекав, псував святу молитву (Ю. Мушкетик);
Учень бекав біля дошки (із журн.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИ діал.; БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИ діал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИ розм. ... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.розм.Дієприслівникова форма: бекавши, бекаючиблеятьДеепричастная форма: блея
-аю, -аєш, недок. Кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці.
-аю, -аєш, недок. Кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці.
див. говорити
бе́кати дієслово недоконаного виду
To bleat
блеять