АВТОХТО́ННІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. автохто́нний.
Усі пізніші студії давньоруської писемності підтвердили слушність аргументації М. О. Максимовича про автохтонність українського населення на Середній Наддніпрянщині взагалі і в Києві зокрема (з наук.-попул. літ.).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
автохто́нність іменник жіночого роду