ОББИТТЯ́, я́, с.
Матеріал, яким оббивають що-небудь.
Жовта шкура оббиття дає прегарні фіолетові тони при електричнім світлі (М. Коцюбинський).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
ПОКРИТТЯ́ (те, чим покривають якусь поверхню з метою її захисту, прикраси тощо); ОББИТТЯ́, ОББИ́ВКА, ВЕРХ (тканина, шкіра); ОБОЛО́НКА, СОРО́ЧКА спец. (... смотреть
-я, с., рідко. Те саме, що оббивка 2).
імен. сер. роду
-я, с. , рідко.Те саме, що оббивка 2).
оббиття́ іменник середнього роду рідко
техн. обивка (действие)