НЕЧУ́ВАНО.
Присл. до нечу́ваний.
Будов нечувано нових Ростуть каркаси променисті (М. Рильський);
Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом нечувано розширилась (О. Гончар).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»