НЕДОРІ́ДНИЙ, а, е.
Який характеризується невеликим або поганим врожаєм; неврожайний.
Рік удався недорідний, собі хліба ледве ставало (Панас Мирний);
// Який погано вродив.
Часто ішли обложні дощі, від них усе намокало, і на пні гнив недорідний овес (С. Чорнобривець);
// Дрібний, сплющений (про зерно).
Зерна [після віяння] виходило обмаль – дрібне і морхле, недорідне, жменька-друга якась з сита, а то все полова (Г. Коцюба).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
НЕВРОЖА́ЙНИЙ (про час — який характеризується неврожаєм), НЕДОРІ́ДНИЙ, ГОЛО́ДНИЙ підсил. Рік удався недорідний, собі хліба ледве ставало (Панас Мирний)... смотреть
-а, -е. Який характеризується невеликим або поганим врожаєм; неврожайний. || Який погано вродив. || Дрібний, сплющений (про зерно).
-а, -е.Який характеризується невеликим або поганим врожаєм; неврожайний.|| Який погано вродив.|| Дрібний, сплющений (про зерно).
ад'єктив.. недородной
Недорі́дний, -на, -не
недорі́дний прикметник