НЕГАТИВНИЙ

НЕГАТИ́ВНИЙ¹, а, е.

1. Поганий щодо властивостей, якостей, призначення і т. ін., який не викликає схвалення, заслуговує на осуд; протилежне позитивний.

В часі моїх гімназіальних студій Дрогобич був містом, дуже багатим на негативні прикмети (І. Франко);

Адама Міцкевича батько, Миколай, належить до тієї от дрібної шляхти, що її .. без приховування негативних рис живописує поет в кількох розділах “Тадеуша” (М. Рильський);

Васькові і його товаришам властиві не тільки позитивні, але й негативні вчинки, як воно й буває в житті дітвори (О. Донченко);

// Який не виражає схвалення або позитивного ставлення до кого-, чого-небудь.

Я майже байдужий до хороших оцінок. Але негативна критика ранить мене і руйнує неймовірно. Се своєрідна якість моєї натури (О. Довженко);

Віра пригадала, що останнім часом читала якусь рецензію з негативною оцінкою творчості Достоєвського (М. Руденко);

// Який не несе в собі позитивного, доброго або не пов'язаний з ним.

Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи і прийшов до висновку, що .. значно легше і продуктивніше працювати з позитивними імпульсами, ніж з негативними (О. Довженко);

Є люди, які неусвідомлено, поза своєю волею, первородно випромінюють негативну ауру, не за своєю виною створюючи дискомфорт навколишнім (Б. Олійник);

// Який свідчить про відхилення від норми, нормального становища.

Накладаючи паси руками, проводячи долонями вздовж тіла людини, екстрасенс може відчувати там зони негативної ситуації (з наук.-попул. літ.);

// Який не сприяє кому-, чому-небудь в чомусь; несприятливий.

Слід передбачати ліквідацію (нейтралізацію) впливу на людину всіх негативних виробничих факторів (з наук. літ.);

Негативний вплив поганих для озимини умов зимівлі можна значною мірою послабити внесенням добрив (з наук.-попул. літ.);

// у знач. ім. негати́вне, ного, с. Те, що не позбавлене чого-небудь поганого і не викликає схвалення, заслуговує на осуд.

Коли ж гіпербола використовується для зображення негативного, потворного, вона сприяє ще більшому його висміюванню, зганбленню (з навч. літ.).

2. Який свідчить про відсутність чого-небудь; протилежний необхідному, очікуваному.

Інколи немовля може успадкувати резус-негативну належність матері (з наук.-попул. літ.);

Вперше у 1991 р. показник природного приросту населення став негативним і зменшився майже у дев'яносто разів (з публіц. літ.).

3. спец. Протилежний звичайному.

Існує соціальна пасивість з потенційно позитивною та потенційно негативною спрямованістю (з наук. літ.);

Дуже важливо, в який бік обертається контур: якщо рамка прокручується вгору від горизонтального положення (так би мовити – від оператора), то таке обертання прийнято вважати позитивним; коли ж навпаки – вниз, то це – негативне обертання (з наук.-попул. літ.).

4. фіз. Стос. до того виду електрики, матеріальними частинками якого є електрони.

Електризацію скляної палички, потертої об шкіру, назвали, позитивною, електризацією ж каучукової палички, потертої об хутро, – негативною (з навч. літ.);

Якщо позитивний полюс батареї приєднати до стовбура дерева, а негативний – до кінця якої-небудь гілки, то електричне поле викличе посилений приплив живильних речовин (з наук.-попул. літ.);

Для створення в повітрі максимального іонного вітру необхідно мати об'ємний заряд одного знака (тобто іони позитивні або негативні) (з наук. літ.).

5. мат. Який становить величину, нижчу нуля, із знаком мінус.

Негативне число.

НЕГАТИ́ВНИЙ², а, е, фот.

Стос. до негатива.

На пластинці утворюється негативне зображення об'єкта (з навч. літ.);

Суха негативна плівка йшла до друкувальної машини (Ю. Яновський).