НЕВДЯ́КА, и, ж., діал.
Невдячність.
Мою покірність називають пихою .. мою вдяку – чорною невдякою (С. Руданський);
В залі магістрату застаю начальника .. Лице суворе. Задуманий, мабуть, над невдякою людей, що за його добру волю болотом його обкидають (Уляна Кравченко).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»