НАЇЖДЖЕНИЙ

НАЇ́ЖДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до наї́здити.

Знову чути було, як поскрипують полози об сухий, уже наїжджений і поцюканий кінськими підковами лісовий шлях (Г. Колісник);

День був сонячний, не дуже морозний, дорога гарно наїжджена, коні добрі, а тому їхали швидко (В. Канівець).

2. у знач. прикм. Утрамбований, укочений тривалою їздою (про дорогу, поверхню чого-небудь і т. ін.).

Було чути, як на дворі по наїждженій дорозі свистіли і скрипіли, від'їжджаючи, сани (С. Васильченко);

Оксана незчулася, як перейшла селище біля станції і опинилась на грейдерному наїждженому шляху (А. Хорунжий);

* Образно. Багато що залежить від наукових лідерів. Хіба мало серед них і таких, хто не поспішає гнати коней, вважаючи, вочевидь, що в старій наїждженій колії надійніше. Спокійніше. А якщо хтось із молодих і гарячих і захотів би вирватись вперед – пришпорять (із журн.).