НАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до нале́жний 1, 2.
Пектораль з могили скіфського царя виявилася пошкодженою, ба навіть зі слідами ремонту. Про її належність скіфському цареві ніхто не сумнівається (В. Чемерис);
Розкішні чорні вуса з вкраплено в них сивиною .. свідчили про колишню належність гостя до знаменитого запорозького лицарства (С. Добровольський);
Простим людям більше важить їхня належність до місцевої громади – міста або села, де вони мешкають, ніж до того чи іншого королівства (О. Авраменко);
Ними [віршами] завжди козиряв Соса, виказуючи свою належність до культури (Ю. Яновський).
2. Те, що є складником чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь.
Посередині ж города, на .. площі був торг – неодмінна належність кожного города того часу (С. Скляренко).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
НАЛЕ́ЖНІСТЬ (те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь), ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, АКСЕСУА́Р книжн. (характерна для чого-небудь о... смотреть
-ності, ж. 1) Стан за знач. належний 2). 2) Те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь.
[nałeżnist']ж.należnośćмитний збір — należność i celne
(кому/чому) імен. жін. родупринадлежность¤ за належністю -- за принадлежностью
нале́жність[належн'іс'т']-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
-ності, ж. 1》 Стан за знач. належний 2).2》 Те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь.
Appliance, implement; (до володіння) appurtenance
Нале́жність, -ности, -ності, -ністю
принадлежность за належністю — по принадлежности
ім belonging (to); (комусь / чомусь) appurtenance
-ності ż należność; należenie, przynależność
нале́жність іменник жіночого роду
{нале́жніст} -ності, ор. -ністу.
Tillhörighet
Tilhørighet
Tilhørighed
Прылада
матем. принадлежность
კუთვნილება
belonging
прылада
прылада
(США) membership of Congress